четвер, 25 березня 2010 р.

Бетті Пейдж роздягалась перед камерою весело!

- Ану, Бетті, прогнися і покажи нам свою сідничку!
- Молодчинка! А тепер, Бет, помахай нагаєчкою! І посміхійся-посміхайся! Це в тебе найкраще виходить!!
Колись вона хотіла бути вчителькою. Але, дякувати богу, передумала. Екзгібіціонізм, чудове тіло і неперевершена дитяча посмішка збудили у  її знайомого поліцейського фото-талант. Він став знімати свою подружку, а та весело показувати свої принади. Потім на неї, як на мед, налетіли інші фото-аматори, які на ній вчилися робити ню. Згодом її фото з’являлися в Wink, Titter, Eyefull і Beauty Parade. Фотограф Ірвінг Клоу все зв’язував бідолашну Бетті, а чоловіки дивилися на фото, обливалися слинами чи ще якимись рідинами і хотіли рятувати бідолашку. Потім вона була дівчиною січня “Playboy” 1955 року. І за свідченнями сучасників, мала славу голлівудської зірки.
Ось приблизно таке вона виробляла перед камерами:

Підготувала СтудіяФотоЛялька
www.photodollstudio.com





неділю, 21 березня 2010 р.

Старіння юної музи - фотографія фіксує все!

   Ви знаєте, що таке старість? Це коли ваша шкіра вкривається зморшками, а тіло не виконує старих команд. Це завжди несподівано. Так кажуть ті, з ким це вже сталося. Ви знаєте що рятує коли старість несподівано настає? Спогади, що колись було не так. Але люди, які вас пам’ятали молодим та юним дуже скоро підуть в інші світи, і тоді залишаться самі лише фотографії.
   Фотографуватися – вкладати в банк пам’яті своєї вічної молодості.
Коли Аліса Ліддл була ніжною дитиною, вона надихнула Льюїса Керрола на дві вічно цікаві книги – «Алісу в країні чудес» та «Алісу в Задзеркаллі». Остання книжка була прощанням письменника із Алісою-дитиною. Аліса спішила потрапити в королеви – стати дорослою жінкою. Потім Життя зробило із неї гарну зрілу жінку, потім мудру стару жінку і згодом Смерть зробила її білою мертвою жінкою. А яка пам’ять про мертву людину? Кілька байок про життя і альбом фотографій.
   Фотографуючи якось одного клієнта, який не хотів співпрацювати, я вмить його розслабила фразою: «Якщо після вас не залишиться гарного фото, то вважай ви і не жили!». Аліса Ліддл, життя прожила!


Підготувала www.photodollstudio.com


Тотальна Алісоманія: Льюїс Керрол, дитячий фотограф - приємно познайомитися!

   Ви вже ходили на нову Алісу? О, обов’язково сходіть, інакше вам ні про що буде говорити цілий місяць із оточуючими. Вже кілька десятків поколінь проросли на Керолловому химерному компості. Він продовжує бути і далі нескінченно привабливим для вже старіючих емо-дітей і для покоління кому ледь за 10, які ще не встигли себе ніяк назвати. Химерії Керрола торкалися не лише текстів. Він був не менш магнетичним фотографом.
   Дівчатка і фантазії. Здається, Керрол трішки заздрив рожевим маленьким тільцям своїх юних подружок. Він досліджував їхні сни, фантазії та оболонки, і таким чином проживав моменти ароматного буття чистої невинної вікторіанської дівчинки.  
  Тут зібрані фото сестер Ліддл, серед яких його муза - Аліса, а також інших його юних подружок.
    Для кіно-гурманів: Аліса в країні чудес зразку 1903 року – фільм, з якого почалась Алісоманія.

Підготувала www.photodollstudio.com



пʼятницю, 19 березня 2010 р.

Фото-весна у Лені Рішеншталь

    Трапляються ж такі живучі творчі особистості: спочатку танцює, потім знімається у фільмах, потім сама фільми знімає.. не вийшло, невгодна? ну нічого, є більш інтровертне мистецтво фото. Такий-от шарж-ланцюжок кар'єри несамовито величної Лені Ріфеншталь, вічно юної жінки, яка прожила ціле століття та ще один рік.



    Ось вона ще юна і рум'яна акртиса:

Трішки макіяжу 20-х не завадить навіть супер-Лені:


    Бути актрисою насправді дуже нудно, якщо ти сама знаєш як знімати фільми. Лені знала це чудово і ось фото-документи тих чарівних моментів:
   Як відомо, Ріфенштайль, отримала замовлення від Третього Рейху на пропагандиські фільми. Подейкують, що Лені навіть замінила на деякий час для фюрера екс-кохану Гєлю, але то її приватна справа. Суть же полягає у тому, що хоч її за ті фільми і страшенно всі ненавиділи й лаяли, і через них вона не втілила свої наступні проекти, ті стрічки вважаються заслуженими шедеврами документального кіно.
   Ось Лені і Адольф-Стильний-Вус: 

   
  

   Згодом, коли всі зрозуміли, що Гітлер остаточно програв, то стали страшно лаяти Лені:
- Ах ти, негіднеця, з таким-то злодієм працювала! Ату її, Ату!
   Дякувати Богу, Лені не опанували суїцидальні примари і вона, так-сяк оговтавшися, стала фотографувати. А фотографувала вона теж по-особливому. В 56 років, бере валізку, кладе в неї камеру і прямує до Африки. А там, не мало, не багато, вона відкриває нубійське плем'я у Судані й документує їхні красиві оголені торси й кінцівки. Народ у шоці. Навіть самі науковці не знали ще про таку прекраснодупу африканську спільноту. Отака-от Лені піонерка.

   Потім, у 71 рік, ця поважна леді вирішила зануритися у глибини. Опанувавши тонкощі підводної фотозйомки, вона винурювала із метрами досконалих світлин.
   Ось так вона виглядала у цей період:
   Справжня красуня! Свою 101 річницю зустрічала із коханим 61 річним оператором - вони разом були чудовою парою. Ця жінка танцювала, грала, знімала і фотографувала - вона вихопила найбільший шматок піци життя серез всіх відомих мені особистостей. Слава їй і хвала! А ще істинне захоплення перед таким красивим Титаном.
   Для справжніх гурманів, - фільм Тріумф волі:
а для спраглих до першоджерельної інформації, сайт Лені Ріфенштайль: http://www.leni-riefenstahl.de/
підготувала СтудіяФотоЛялька www.photodollstudio.com