У мене є одна розкішна подруга - Варвара Мацелла, лялькарка й оповідниця гуморесок. Їй 85 з половиною років і вона дивовижна. Я щоразу зустрічаюся із нею, потираю очі і вуха і таки не мара - це енергійне вінтажне тільце тримає відважну юну душу!
Ми любимо фотографуватися. Я фотографувала її танцюючу і підплигуючу і коли вона їла яблуко і коли вона ловила рибу і коли вона автостопила машину і нарешті вирішили зробити просто щось жіночне і трішки хуліганське - чому б і ні - власне на цих якостях ми і зійшлися. Зустрічатися із Варварою десь - це ціла пригода назад у часі. Це єдина моя знайома без мобільного телефону. Каже, їй він не потрібен. Може й так. Це навіть цікавіше - вмикаєш інтуїцію і різні внутрішні навігаційні системи.
- на 10 біля Пінгвіна на Фрунзе - добре?
- ну давай.
Чекаєш.
Чекаєш.
Телефонуєш її сину:
- Виїхала?
- Виїхала! Шукай!
10.00-15 - вглядуюся в усі обличчя, що пливуть у тролейбусах, трясуться у маршрутках і просто дибають тротуарами у наближеній зоні. Всі вони стають такими подібними, що доводиться робити гімнастику для очей. Старі жінки занадто старі і повільні, молоді молоді - але старі, середні теж не підходять.
- Виїхала?
- Виїхала! Шукай!
10.00-15 - вглядуюся в усі обличчя, що пливуть у тролейбусах, трясуться у маршрутках і просто дибають тротуарами у наближеній зоні. Всі вони стають такими подібними, що доводиться робити гімнастику для очей. Старі жінки занадто старі і повільні, молоді молоді - але старі, середні теж не підходять.
10.15-10.25 - після динамічної медитації на мерехтливі обличчя на мене починають плигати чортики - чоловічки в масках із бензо-косами. Вони реальні і їх так багато! Ніби якесь нло висадило десант - вони йдуть на червоне, на пішоходів, дирчать і ріжуть траву. - О ні, Варвара так би ніколи не вдяглася. 5 хвилин на спокій і випливає примадонна зустрічі - у вікторіанського типу синій новій старій блузі (як сама сказала - в самий раз для образу старушки). Каже, що вона вже оббігала всі ймовірні місця де я могла бути. Ну що ж - дякувати Богу! - Варавара Прокопівна - робимо із вас графиню?
- А що там її робити, я і так графиня! Я ж Мацелла! Це італійське прізвище! Мої предки були італійцями і може й графами.
- Варвара Прокопівна - а ви курили?
- Ніколи!
- Так таки ніколи?
- Ага!
- А може попробуєте для діла?
- Ні!
- То що, ви не актриса?
- Ну давай!
- А ти знаєш, я хочу в кіно ще знятися. Ти мене знімеш?
- Ну, як дасть Бог, Варвара Прокопівно. Я залюбки!
- Я б тільки так стала актрисою! Мене б взяли!
- Так чого не пішли?
- Не було коли, а зараз вже є.
